Вадим народився у місті Коростишів Житомирської області. Після школи опанував фах полірувальника кам'яних виробів. Захоплювався риболовлею, автомобілями і технікою. Займався спортом. Любив собак.
Під час повномасштабного російського вторгнення Вадим приєднався до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Служив гранатометником у 71-й окремій єгерській бригаді.
«Мій син був працелюбний, чесний, справедливий, завжди підтримував у тяжку хвилину. Для молодших братів і сестри був наставником. Мав велику повагу між друзями й колегами, був лідером у колективі», – розповіла Лариса Маленівська.
«Він для нас був як батько, брат і друг. Завжди вислухає, підтримає, допоможе. Добрий, чуйний, сміливий. Найбільше він любив свою похресницю Богдану. Важко вірити в те, що його вже немає. Він завжди буде в наших серцях», – додала рідна сестра загиблого Ольга.
Поховали захисника на Алеї Слави кладовища в рідному місті.
У Вадима залишилися мама, сестра, двоє братів, племінники.
