Іван народився у місті Дніпро, закінчив місцеву школу. Він мав плани, мріяв про майбутнє: писав вірші, часто присвячував їх коханій дівчині. Він мав ще багато досягти в житті, побудувати кар’єру, одружитися, виховувати дітей. Однак у його долю увірвалася повномасштабна війна, яка зруйнувала вщент усі мрії.

Під час вторгнення Іван мужньо захищав Батьківщину у складі 110-ї окремої механізованої бригади мені генерал-хорунжого Марка Безручка. Був навідником. Разом із побратимами виконував бойові завдання у гарячих точках фронту.

«Біль серце стискає, гірко плаче душа. Більшого горя немає, як втрата, рідненький, твого життя. Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних», – сказала мама героя Ольга Григорівна.

Поховали юного захисника на рідній Дніпропетровщині.

У Івана залишилася лише мама.