Ілля народився в місті Носівка Чернігівської області. Школу закінчив у місті Бровари на Київщині Опанував фах слюсаря з ремонту автомобілів у Броварському професійному ліцеї. Працював за спеціальністю на СТО. Захоплювався історією України, авіамоделюванням, музикою, вічними двигунами, бездротовою та альтернативною енергією, різними технічними і механічними новаціями. Грав на деяких музичних інструментах. Мріяв вступити в МАУП та здобути вищу освіту, але не судилося.
25 лютого 2022 року разом із сестрою-двійняшкою пішли до військкомату. Дівчині відмовили, а Іллю 9 березня мобілізували до Збройних Сил України. Спочатку він воював на Чернігівщині та Донеччині у лавах в/ч А7105. У липні 2023-го його перевели до 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Хлопець виконував різні обов'язки: старшого розвідника, снайпера, радіотелефоніста, механіка-водія медичного пункту.
За життя Ілля отримав три важливих для нього нагороди: «Захиснику Вітчизни», «Хрест хоробрих» та «Золотий хрест». А посмертно його відзначили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Ілля був дуже відповідальною, доброю надійною і мудрою не по роках людиною, найкращим сином. Дуже любив тварин, котиків і собачок, лікував їх, жалів. Якби залишився живий, мабуть, організував би притулок для безпритульних тваринок, особливо жалів покинутих і поранених, ділився з ними останнім шматком», – розповіла його мама Антоніна Василівна.
«Мій брат був надзвичайно мудрим, розумним, хоробрим», – зазначила Ілона Ренкас.
Поховали воїна в селі Михайлівка на Житомирщині, поруч із могилою батька.
В Іллі залишилися мама Антоніна Василівна, сестра Ілона, донька Єва, бабуся Ганна Дмитрівна.
