Віталій народився в місті Андрушівка Житомирської області. Після закінчення школи вступив до Житомирського агротехнічного коледжу, який закінчив з відзнакою у 2010 році за спеціальністю техніка-електрика. У 2010-2011 рр. проходив строкову службу в Збройних Силах України. У 2011 році вступив на навчання до Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету. Після закінчення у 2016-му для проходження служби був призначений в Головне управління розвідки Міністерства оборони України. У 2018 році був переведений до рідного ЖВІ на посаду курсового офіцера навчального курсу. У 2020-му призначений на посаду начальника навчального курсу.
Упродовж всього життя чоловік захоплювався спортом. Під час навчання у школі займався легкою атлетикою, боротьбою, футболом. Згодом захопився гирьовим спортом та здобув звання майстра спорту України. Під час проходження служби на офіцерських посадах продовжував займатися гирьовим спортом та брати участь у змаганнях різного рівня. Неодноразово ставав переможцем і призером Міжнародних і Всеукраїнських змагань.
З початком повномасштабного вторгнення Віталій у складі зведеного стрілецького батальйону брав участь в обороні Київської області від окупантів.
Посмертно офіцера нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«На честь брата відкрито дитячу спортивну школу імені Віталія Морозова. Також про їхній захист є документальний фільм «Крути. Гостомельський рубіж». Також була виставка, яка зараз подорожує Європою на честь загиблих майстрів спорту», – зазначила Тетяна Масик, сестра загиблого.
Поховали Віталія в рідному місті.
У нього залишились батьки, донька, сестра і племінник.
