Вадим народився у Краматорську, відкрив свою справу у рідному місті – тримав там перукарню. Знайомі та співгромадяни пригадують його як позитивну, добру, ввічливу та оптимістичну людину.
«З самого дитинства Вадим був проникнутий своєю рідною землею Донеччини, її степами, голосом вільного вітру та безкрайньою волею своєї України. У шкільному віці він говорив, що якщо ворог нападе на його землю, то він піде захищати її до останнього подиху», – написав волонтер Олексій Юков.
2016 року Вадим вступив до лав Збройних сил України. Обрав для себе Десантно-штурмові війська. Брав участь в АТО/ООС. Неодноразово був нагороджений та відзначений командуванням за професіоналізм та мужність під час бойових дій.
Коли почалася повномасштабна війна, Вадим вирушив у найгарячіші точки фронту. Так опинився в обороні Лисичанська на Луганському напрямку. На питання мами: «Чому туди?», воїн відповів: «Тому, що ми там більш потрібні».
Молодший сержант Вадим Моруженко посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня – за особисту мужність і самовіддані дії для захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Пам’ять про захисника бережуть мати і єдина донька, які так і не дочекалися сина та батька з війни.
Ім’я героя навіки викарбуване у серці рідного Краматорська.
