Ігор Дмитрович народився в місті Тирасполь, Молдова. Більшу частину життя прожив в українському місті Миколаєві. Здобув середню освіту. Мав багато фахових здібностей, зокрема був і водієм, і майстром з ремонту взуття. Цікавився автомобілями та військовою сферою. У 2015 році брав участь в АТО, обороняв місто Маріуполь, за що був відзначений медаллю.

З початком повномасштабної війни чоловік повернувся до лав Збройних Сил України та знову став на захист країни. Служив у 79-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Був водієм-електриком ремонтної майстерні. 

«Я дуже пишаюсь своїм чоловіком, його мужністю та сміливістю. Він гідно захищав Україну з 2015 року в зоні АТО, і з перших днів війни 2022 року був на захисті свого міста Миколаєва, де й мужньо загинув», – зазначила дружина загиблого Лілія Прокофʼєва.

Посмертно десантника нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

Поховали воїна на цвинтарі біля села Мішково-Погорілове, що під Миколаєвом.

В Ігоря залишилися дружина Лілія, донька Владислава та син Владислав.