Олександр народився в селі Ігнацей, Республіка Молдова. Жив на Миколаївщині, в селі Майорівка. Мав середню освіту. Тривалий час працював за кордоном, потім – у Баратівському психоневрологічному інтернаті. На дозвіллі любив рибалити та ремонтувати автомобіль і мотоцикл. У 2015-2016 роках брав участь в АТО.
З початком повномасштабної війни чоловік повернувся до війська та знову вирушив на фронт. Воював у лавах 79-ої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Був старшим оператором протитанкового взводу.
«Мій тато – неймовірна людина. Він був дуже добрий і щирий. Це людина, яка завжди прийде на допомогу. Він ніколи нікому не відмовляв у допомозі. Зона АТО, повномасштабне вторгнення – скрізь тато був добровольцем. Без нього в цьому житті надто важко і прийняти його загибель я й досі не змогла…» – розповіла Олександра, донька загиблого.
Посмертно десантника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
15 березня 2023 року Героя провели в останню путь у селі Майорівка.
В Олександра залишились дружина і дві доньки.
