Роман народився на Полтавщині в місті Заводське. Після школи опанував фах електромонтера у професійно-технічному училищі № 44 міста Миргорода. Жив у місті Києві, останнім часом працював в компанії «ASG» на посаді комірника. Був доброзичливим і якісно виконував свою роботу, тож колектив поважав його та цінував.
Під час повномасштабного вторгнення Роман боронив країну у складі 67-ї окремої механізованої бригади. Служив солдатом 1-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі».
«Чоловіка призвали по мобілізації, і він без вагань долучився до війська. Пишався, що служить. Роман був справжнім патріотом і завжди хотів піти воювати, хоча здоров'я не дозволяло. Дуже чуйний, доброзичливий, надійний чоловік, опора в сімʼї. Дуже тяжко мені без нього. Він був для мене всім, найближчою людиною. Ми прожили з ним в Києві 13 щасливих років. Чоловік дуже любив подорожувати, мріяв, що ми поїдемо з ним до вже українського Криму», – розповіла дружина Ірина.
Поховали захисника в рідному місті.
У Романа залишилися мама Антоніна, дружина Ірина, сестра Валентина та брат Віктор.
