Дмитро народився в селі Новопавлівка Бахчисарайського району АР Крим. Підлітком разом із батьками переїхав на Вінниччину – в село Шура-Бондурівська. Там закінчив школу. Потім працював будівельником: спочатку – на Вінниччині, потім – у столиці. З часом почав їздити на заробітки за кордон. Одружився, виховував двох синів. Завжди намагався створити родині комфортне та щасливе життя.
З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік пішов до військкомату, однак тоді його поставили у чергу. Дмитра мобілізували лише у 2023 році. Він приєднався до лав 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обійняв посаду старшого стрільця. Згодом вирушив на передову разом із побратимами.
«Односельці згадують загиблого як спокійну і добру людину. Дмитро був завжди привітним і позитивним. Староста Бондурівського старостинського округу запам’ятала Дмитра Олексійовича чуйним і турботливим чоловіком. Знайома Дмитра розповіла, що він дуже любив дружину та синів, пішов служити заради них, адже мріяв, щоб його діти жили у вільній Україні», – зазначили у Гайсинській міській раді.
Поховали захисника в селі Шура-Бондурівська Вінницької області.
Вдома на Дмитра чекали мама, дружина, діти, рідні та друзі.
