Олексій народився в місті Києві. У 1986 році вступив у Ризьке морехідне училище. Після його закінчення навчався в Одеському інституті інженерів морського флоту. Під час навчання закохався у море на все своє життя. Мріяв здійснити навколосвітню подорож яхтою. У 50 років придбав власну яхту. У мирному житті був приватним підприємцем. Мав багато захоплень: мисливство, лижі, хокей, вітрильний спорт.
24 лютого 2022 року чоловік долучився до лав захисників. Служив у 130-му батальйоні 241-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був головним сержантом взводу.
Позивний взяв на честь персонажа коміксів та мультфільмів – Папая. В Олексія на руці було татуювання якоря, він був моряком і обожнював шпинат, так само, як моряк Папай.
«Мій тато був свідомою людиною з великої літери. Він завжди був поруч, навіть якщо між ним і його дітьми були тисячі кілометрів. Його безмежної любові вистачало на всіх пʼятьох дітей і навіть більше. Він обожнював це життя. Татове життя – немов неосяжний сундук з неймовірними казковими історіями, але це була його реальність, яку він будував сам і навчав свою сімʼю саме так жити, на повну, викладаючись на 100% , немов у останній раз. У війську за 2 роки запеклої боротьби він із рядового солдата став старшим сержантом. Здобув залізний авторитет і повагу від побратимів. Його бадьорість духу, життєва та військова позиція, сміливість та вчинки – не раз рятували особовий склад з критичних ситуацій на полі бою. Не боявся брати ініціативу та відповідальність. Своїм прикладом мужності, непохитності та бойовим досвідом навчав хлопців та вів за собою. Завжди заходив на бойові позиції першим, а виходив останнім, зберігаючи життя особового складу. Побратими завжди йшли за ним впевнено, не озираючись назад. Як батько і сімʼянин – він був дуже чуйний і люблячий. Завжди виховував у дітях любов до життя і цінності. Виростив свідомих українців. І всього життя не вистачило б пізнати його як особистість і глибину його душі. Це найболючіша втрата для всієї сімʼї», – розповіла Анастасія Недоля.
Поховали Олексія на Лісовому кладовищі Києва.
У нього залишились батько, дружина і пʼятеро дітей.
