Олександр народився 24 листопада 1972 року в селі Чорнобаївка Херсонської області. Закінчив місцеву школу. Займався важкою атлетикою, мав спортивний розряд.
Олександр мріяв стати льотчиком, але до училища його не прийняли через стан здоров’я. Закінчив Херсонський національний технічний університет за спеціальністю «Технологія машинобудування». У 1994 – 1995 роках проходив строкову службу. Працював викладачем фізичної культури та трудового навчання в школі. Певний час був підприємцем. Згодом чоловік став супервайзером у приватній логістичній фірмі з продажу кондитерських виробів і їздив у відрядження Херсонщиною.
У 2014-му Олександр брав участь в АТО, тоді зазнав важкого поранення. Але у перший день повномасштабного вторгнення став до лав 194-го батальйону 124-ї окремої бригади територіальної оборони.
Того дня він востаннє бачив дружину. Надалі тримали зв’язок лише телефоном.
«Чоловік розумів, що щось насувається. Це видавав погляд очей і зміни у поведінці. Він був увесь час напоготові, немов чекав на дзвінок, щоб стати у стрій на захист країни. Коли усе почалося, я просила не поспішати. Відповідав: «Я не буду ховатися у підвалах. Тепер вони прийшли в моє село, на мою вулицю, до мого будинку».
1 березня о сьомій ранку він написав: «Сонце, доброго ранку. В нас шикування». О 9-й була ще одне повідомлення: «Поганий зв’язок, нас глушать». Йшов сніг, в мене чомусь виступили сльози, – розповіла дружина Вікторія. – Наступного дня ми набирали Олександра. На дзвінок відповіли, ми подумали, він живий. Але то був чужий голос. Волонтер, який допомагав збирати тіла та ховати їх на кладовищі Геологів, вставив сімку з Сашиного розбитого телефона».
Сім'я перепоховала Олександра у селі Чорнобаївка на Херсонщині.
Захисника нагородили відзнакою Президента «За участь в антитерористичній операції», нагрудним знаком «Учасник АТО», медаллю «Захисник Вітчизни». Посмертно його відзначили орденом «За мужність» III ступеня та надали звання «Почесний громадянин Херсонської міської територіальної громади».
На місці загибелі оборонців у Бузковому парку встановили пам’ятний знак, а на Алеї Слави у Чорнобаївці є портрет Олександра.
