Роман Іванович народився в селі Луги Закарпатської області. Був єдиним сином у матері. Ще будучи юнаком, прагнув розбудовувати та розвивати Україну. Його обрали депутатом сільської ради. Під час подій Революції Гідності чоловік долучився до протестів у Києві, а в рідному селі ініціював встановлення меморіалу Героям Небесної Сотні. Брав участь у війні на сході України.
Під час повномасштабного вторгнення разом з сім’єю проживав в Словаччині, але 26 лютого 2022-го вирішив повернутися. Добровільно став на захист Батьківщини. Обіймав посаду снайпера у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. Нагороджений відзнакою президента України «За участь в Антитерористичній операції», почесною грамотою «За мужність та відвагу», нагрудними знаками «Ветеран війни» та «Учасник АТО».
«Усі пам’ятають Романа рішучим, відважним, відданим і безстрашним, беручи відповідальність за своє життя та життя побратимів. Ним пишається його сім'я, родина, друзі. Пам'ятають до останнього про його вчинок на полі бою заради нас з вами та за незалежність нашої вільної України», – написала Марʼяна Гавʼюк.
Поховали воїна у селі Богдан на Закарпатті.
У Романа залишилися мама й дружина.
