Віталій народився 18 червня 1996 року в місті Белз Львівської області. До 2014 року жив із родиною в місті Євпаторія в Криму. Проте, після участі в Революції гідності йому довелося переїхати до Львова. Закінчив Бориславський фаховий медичний коледж за спеціальністю «Лікувальна справа», та опанував професію фельдшера. Був футбольним фанатом та учасником ультрас ФК «Таврія» (Сімферополь). Останнім часом жив і працював у Польщі.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Віталій повернувся в Україну і вже на початку березня обороняв Київ. Воював у лавах 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Згодом став командиром взводу вогневої підтримки.
За гідну службу Віталія відзначили нагородами «За сприяння обороні Києва», «Сталевий хрест», «Золотий хрест», «За збережене життя», «За поранення», «Ветеран війни», а вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
«Віталій був завзятим і мужнім воїном, який пройшов свій шлях достойно, з піднятою головою. Побратим та наставник для особового складу, справжній націоналіст та син своєї Нації, який виконував свій обов'язок до останнього подиху», – сказала його мати Марія Іванівна.
Поховали захисника у Львові на Полі почесних поховань Личаківського кладовища.
У Віталія залишилися батьки, сестра та наречена.
