Олександр родом з міста Снятина на Івано-Франківщині. Закінчив Снятинський сільськогосподарський технікум Кам’янець-Подільського державного аграрно-технічного університету. Упродовж 5 років жив в Іспанії, працював там водієм. 2018 року повернувся до України та створив сім’ю. Періодично їздив за кордон на заробітки.
Під час повномасштабного російського вторгнення Олександр приєднався до лав 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Обійняв посаду гранатометника. Пройшов військову підготовку у Великій Британії. Потім вирушив на фронт.
«Чоловік був дуже чуйною, справедливою людиною. Понад усе любив власну сім‘ю, особливо маленького синочка Давидика, за українське світле і мирне майбутнє якого віддав власне життя. Він завжди казав: «Я хочу, щоб мої діти жили у вільній і незалежній Україні. І за це право ми повинні боротися самі. За нас цього ніхто не зробить!» – розповіла дружина Андріана.
Поховали Героя у рідному Снятині.
В Олександра залишилися батьки, сестра, дружина і син. У день загибелі чоловіка Андріана дізналась, що вдруге вагітна. Відправила повідомлення Олександру, але він так і не встиг його прочитати.
