Відзнака Міністерства оборони «За поранення»

47-річний сержант Максим Тютюнник поліг 14 березня 2025 року під час бойового завдання поблизу села Полтавка Костянтинівського району Донецької області внаслідок ворожого авіаудару.

Старший сержант Мирослав Василюк на псевдо Мирон поліг 31 березня 2022 року в селі Рибацьке поблизу Маріуполя на Донеччині. Він був на борту гелікоптера МІ-8, який евакуював поранених з металургійного комбінату «Азовсталь». Воїну назавжди 24 роки.

Старший лейтенант Владислав Жук, на псевдо Халк загинув 3 січня 2023 року в бою з окупантами поблизу села Терни на Донеччині. Під час ворожого мінометного обстрілу отримав смертельну вибухову травму. Офіцеру було 45 років.

Розвідник Станіслав Корнієнко, псевдо Карбід, загинув 23 лютого 2024 року поблизу села Синьківка на Харківщині. У бою з окупантами зазнав смертельної вибухової травми. Захиснику було 28 років.

42-річний старший солдат Андрій Горохолінський на псевдо Че поліг 23 вересня 2024 року поблизу села Малі Проходи на Харківщині. У складі групи спеціального призначення виконував бойове завдання з евакуації підгрупи. Захисники натрапили на ворожу засідку FPV-дронів. Че та його побратим загинули на місці від поранень, несумісних із життям.

Штаб-сержант Олександр Каменчук, псевдо Каспер, загинув 28 листопада 2023 року в районі села Іванівка Куп’янського району Харківщини. При виконанні бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Герою було 46 років.

Старший солдат Микола Пасічнюк на псевдо Пася загинув 27 листопада 2023 року під час відбиття займаних ворогом позицій поблизу села Терни, що на Донеччині. 16 листопада захиснику виповнилося 36 років.

Солдат Тимур Крилов поліг у бою з ворогом 10 серпня 2023 року біля села Роботине Запорізької області. Воїн отримав смертельні поранення, штурмуючи ворожі позиції. Герою назавжди залишилось 45 років.