Антон народився 8 серпня 1989 року в місті Сортавала Республіки Карелія. Жив у селі Дачне Одеської області. Навчався в Одеському коледжі готельно-ресторанного бізнесу. Після строкової служби підписав контракт із Національною гвардією України. Служив у 11-й бригаді імені Михайла Грушевського. Закінчив Одеський університет внутрішніх справ. Мав дві ротації в зону АТО. Демобілізувався в 2017-му. Працював охоронцем у банку «Південний». Коли мав вільний час, любив рибалити і полювати.
Під час повномасштабної війни, у червні 2022 року, Антон мобілізувався до лав Збройних Сил України. Спочатку служив у 35-й окремій бригаді морської піхоти, а у 2024 році його перевели до 115-ї окремої механізованої бригади.
«Нашого Антона вдома називаємо тільки Тоша. Наш Тоша завжди любив це життя, любив сина і близьких. Завжди був готовий прийти на допомогу, був добрим другом і найкращим у світі братом. Він – наша опора та підтримка. Коли почалося повномасштабне вторгнення, здавалося, що він єдиний, хто цього не боявся та залишався спокійним у найкритичніших ситуаціях. Мобілізувався Тоша в червні 2022-го, більше не зміг чекати, бо зрозумів, що війна не скоро закінчиться. Перед крайнім бойовим виходом обіцяв берегти себе, та не вберіг», – сказала сестра Ульяна.
Військовослужбовця нагородили нагрудним знаком «Ветеран війни», медаллю «10 років сумлінної служби» та орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
Поховали штаб-сержанта у селі Дачне на Одещині.
У нього залишилися батьки, сестра та син.
