Кирило народився у Запоріжжі. Навчався у школі №30. В училищі здобув професію оператора комп’ютерного набору. Мріяв поїхати за кордон для подальшого навчання. Обожнював спорт і музику. Самостійно вивчив ноти й писав музику у стилі фонк, мріяв про випуск власного альбому.
24 лютого 2022 року Кирило добровільно став на захист рідної країни. Спочатку служив у 110-ій окремій бригаді ТРО. Потім перевівся до 124-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду заступника командира бойової машини, навідника-оператора механізованого відділення.
«Моєму сину Кирилу було всього двадцять років, коли він вирішив долучитись до Сил Оборони, аби стати на захист держави від агресора. До початку вторгнення він тільки планував своє майбутнє… Найкращий син, завжди веселий, мав багато друзів, був душею компанії. Мріяв про краще майбутнє своє та своєї країни. Побратими казали, що він був завжди попереду, завжди на позитиві, підтримував і допомагав іншим, не боявся іти вперед», – розповіла Марина Панченко.
Поховали воїна на кладовищі Святого Миколая в рідному місті.
Вдома на Кирила чекали мама, тітка, сестра, бабуся та дідусь.
