Олександр родом з Вінницької області. У дитинстві з мамою та сестрою переїхав у село Сказинці, де закінчив школу. У 2011 році вступив до Могилів-Подільського технолого-економічного коледжу на спеціальність «Харчові технології». Був харизматичним юнаком, тому виступав ведучим на концертах, які відбувалися в коледжі. На другому курсі познайомився з майбутньою дружиною Оленою. Після випуску у 2015 році пара переїхала до Вінниці. Там Олександр влаштувався на роботу в піцерію. Мав досвід роботи у Києві, Одесі та Коблево. Також працював у Польщі й Чехії. Останнім місцем роботи був дитячий розважальний центр «Країна Мрій» у Вінниці.
«Сашко разом з дружиною Оленою працювали у нас кухарями. Саша був кухарем піци, Оленка – сушистом. З його рук виходила найсмачніша піца, а працювати з ним було одне задоволення. А як його любили дітки! Кулінарні майстер-класи за його участі набирали шаленої популярності. Він залюбки ділився досвідом і навчав інших кухарів. Був щирим, веселим, харизматичним, працьовитим, справедливим, рішучим, впевненим. Але клята війна забирає найкращих», – розповів керівник загиблого.
Під час повномасштабної війни, 11 березня 2023 року, Олександр приєднався до лав Збройних Сил України. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді.
«Мій коханий чоловік був фанатом Marvel, а для мене він став супергероєм у реальному житті. Мені пощастило його зустріти, з ним я була щасливою та коханою. Мало бути 11 років, як ми разом, а зараз маю набратись сил жити за двох. Смуток і біль всередині. Половини мене не стало, величезна рана залишається до кінця мого життя. Кохаю тебе, моє серденько», – написала дружина.
«Ми дали йому позивний Флеш, тому що він завжди швидко виконував усі завдання. Він – людина з великої літери, допомагав своїм побратимам навіть тоді, коли сил не вистачало у самого, ніколи не залишав у біді. Був позитивний, енергійний, добрий, чесний, мужній та героїчний. Вічна пам’ять герою. Не забудемо», – написали побратими.
«Втрата друга – непоправна втрата, і важко знайти слова, які повністю виразили б те, що ми відчуваємо зараз. Саша був другом, який займав особливе місце у нашому серці і у серцях багатьох інших людей, які знайомилися з ним. Він був не лише другом, але й джерелом натхнення, сили і добра. Сашка був людиною з великим серцем, готовим завжди допомогти і підтримати. Його доброта та відданість були безмежними, і він змінював життя людей навколо себе на краще. Наші спільні покерні вечори назавжди запам'ятаються як час радості, сміху і дружби. І, як не дивно, Саша майже завжди виходив переможцем у цих іграх. Він умів розважати нас, смішити і робити кожен момент незабутнім. Його життєрадісність була неперевершеною, і він показував, як важливо цінувати кожен день і зустрічати нові пригоди з відкритим серцем. Сашка, ти завжди залишишся з нами у спогадах, у наших серцях і у кожній історії, яку ми будемо розповідати про тебе! Твоя душа завжди буде з нами, пильнуватиме нас і оберігатиме. Спочивай в мирі, знаючи, що твої добрі справи і вплив житимуть назавжди у серцях тих, кого ти залишив позаду», – зазначили друзі загиблого.
«Для моєї сім'ї Саша був не просто друг, він був частиною цієї сім'ї. Хрещений Батько нашого синочка, такий рідний і коханий нами. Завжди справжній і справедливий. Переживав з нами всі тяжкі і щасливі дні, був опорою коли її так не вистачало. Завжди в нашому серці, ріднесенький Кумчик», – додали куми Олександра.
«Ми дали йому позивний Флеш, тому що він завжди швидко виконував завдання, які були перед ним. Він людина з великої літери, допомагав своїм побратимам навіть, якщо сил не вистачало у самого, ніколи не залишав у біді. Був позитивний, енергійний, добрий, чесний, мужній та героїчний. Вічна пам’ять герою. Не забудемо», – написали побратими.
Поховали Олександра у селі Сказинці на Вінниччині.
Вдома на нього чекали дружина, рідні, друзі та колеги.
