Наум народився у Миколаєві. До трьох років жив із батьками у місті Новий Буг на Миколаївщині. Навчався у школі №50 в Миколаєві. Був майстром спорту з боксу, чемпіоном області та України серед юніорів.
Закінчив Миколаївське морехідне училище імені адмірала Макарова за фахом «Кухар» і майже два курси Інституту Військово-Морських Сил Національного Університету Одеської Національної Морської академії за спеціальністю «Інженер з озброєння».
Наум став на захист України у 2016 році – брав участь в АТО. У 2021-му перевівся до 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Служив гранатометником.
«Батько говорив Науму, що він повинен бути військовим і захищати Батьківщину. Брат так і зробив. Востаннє я з ним спілкувалася 24 лютого. Він сказав, що поганий зв’язок, немає світла, і їх сильно обстрілюють. Сказав, щоб я не панікувала, слухала свого чоловіка та виїжджала терміново з міста до села, зібравши їжу та ліки.
10 березня батькові подзвонили, що Наум загинув. Першим із взводу. Він побіг до міномета, щоб відстрілюватися від ворожих танків, і отримав смертельне поранення.
Наум мій молодший брат по батькові. У дорослому житті був опікуном мами з інвалідністю. Жив із нею та її батьками, був у сім’ї єдиним годувальником. У 2020 році одружився. Мріяв побудувати будинок, але встиг залити тільки фундамент», – розповіла Євгенія Пащенко.
Наума поховали 10 червня 2023 року у Миколаєві на Балабанівському цвинтарі. У місті Новий Буг на Алеї Слави «Пам’яті нескорених» на Площі Свободи встановили пам’ятний знак на честь Пащенка Наума Петровича.
У захисника залишилися батьки, дружина з дочкою, дідусь, рідна сестра та двоє племінників.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
