Олег народився в селі Свидник Львівської області. Жив на Черкащині – у селі Васильків. Закінчив Шполянський професійний ліцей та здобув фах водія. Був термістом на Шполянському заводі запасних частин. Останні 7 років працював у Києві у СТОВ «Агробут». Вільний час присвячував сім’ї.
До лав захисників чоловік приєднався 1 березня 2022 року. Він служив у 118-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Був стрільцем стрілецької роти в 59-му батальйоні.
«Мій чоловік дуже любив свою сім'ю і завжди говорив: «У мене сім'я на першому місці». Дуже діток любив, а дітки – його! Для нас це дуже велика втрата найріднішої людини. Він був уважний, справедливий, веселий, працьовитий. Дуже багато чого хотів досягти в житті, діткам хотів щасливе майбутнє, хотів їх вивчити… багато чого планував, але, на жаль, не встиг…» – розповіла Любов Агафонова.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, який вручили його дружині.
Поховали Олега в селі Іскрене на Черкащині.
У нього залишились дружина Любов, син Дмитро, донька Анна.
