Роман не дожив до свого 43-річчя три дні. Він був родом із селища Олика Волинської області. Змінив декілька робіт – був і будівельником, і електриком, і зварювальником. Багатодітний батько. З дружиною Ольгою виховували пʼятеро дітей.
Із початком повномасштабної війни добровільно став на захист України. На фронті воював у складі 118-ої окремої механізованої бригади, де обіймав посаду навідника бойової машини піхоти.
«Він був майстром євроремонтів. Будував храм. Мав багато талантів і золоті руки. Усім завжди допомагав, бо в нього було милосердне серце», – розповіла дружина.
Похований Роман Володимирович у рідному селищі.
У захисника залишилися дружина й діти.
