Олександр народився в місті Ізяслав Хмельницької області. Навчався у Двірецькій школі. У 1998 році закінчив Базалійський професійний ліцей №3 та здобув професії столяра й тесляра. Любив займатись пасікою, мав кілька вуликів, доглядав їх сам. Також любив працювати із деревом. До вторгнення працював у ТОВ «Арта-Хімгруп».

 Під час повномасштабної війни, у серпні 2023-го, чоловік був призваний до лав Збройних Сил України. Службу проходив у 128-ій окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. Обіймав посаду механіка-водія.

 «З дитячих років Олександр був опорою для своїх рідних. Як і всі діти, відвідував садочок, потім школу, а далі навчався на муляра та мріяв про щасливе майбутнє. Одружився, мав двох синів: Богдана й Артема. Вони були щасливі, поки злі вороги не вторглися в нашу країну. Олександр не був осторонь і пішов захищати свою родину і кожного з нас! Сини Богдан і Артем у свої 17 і 15 років залишилися без батька, на якого вони дуже чекали вдома. Він із честю і гідністю виконав свій обов'язок громадянина України та патріота щодо захисту своєї держави», – написали рідні загиблого.

Поховали захисника в рідному місті.

 В Олександра залишилися мама, дружина і двоє синів.