Тарас народився у Львові 23 листопада 1988 року. Навчався у середній загальноосвітній школі №90. Вищу освіту здобув в Українській Академії Друкарства. Спочатку працював за фахом у місцевій друкарні «Прем'єр-Груп», згодом – у рекламному агентстві «Топ Тренд».
Напередодні повномасштабної війни Тарас відкрив власну справу. Захоплювався спортом, займався плаванням. Був дуже комунікабельною людиною, мав багато друзів. Мав загострене відчуття справедливості та надвелику любов до всього українського. Вирізнявся стійкою громадянською позицією, брав участь у Революції Гідності.
Хоча Тарас не мав військового досвіду, з перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Боронив країну у складі 4-го батальйону «Сила Свободи» 4-ї бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж».
За час служби воїна нагородили почесною відзнакою Хрест 54 ОМБР «За мужність і відвагу», а вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
«Мій чоловік – людина надвеликої душі та серця. Він завжди усім старався допомогти. За життя багато працював, волонтерив. Був надзвичайно талановитою і розумною людиною. Коханий, люблячий чоловік і найкращий тато для своїх дітей, своїх донечок, яких любив понад усе на світі. Завжди усміхнений, позитивний. У нього було прекрасне почуття гумору. Він легко знаходив спільну мову з усіма. Дуже комунікабельний і харизматичний. Впевнений в собі. У нього було дуже багато друзів. Це просто найкраща людина, яка була у моєму житті! Моя найбільша любов і найболючіша втрата», – написала дружина Світлана.
Поховали захисника у Львові на Марсовому полі.
У Тараса залишились дружина та двоє дітей.
