Володимир родом з Києва. Після здобуття середньої освіти обрав шлях військового. Згодом вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Цікавився історією, багато читав, легко запам’ятовував події і дати. Міг годинами говорити про стратегію бою, різновиди зброї тощо. Легко міг підтримати розмову з будь-ким. Обожнював риболовлю. Казав, що біля води відчуває спокій.
Після випуску в лютому 2023-го молодий офіцер був направлений на службу до 28-ої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Командував взводом.
«Це була світла людина. Мав чуйне серце і завжди хотів всім допомагати. Так сталось, що він виріс серед жінок, тому за кожну жінку в своєму житті переживав: за мене, сестер, бабусю, маму… Під час Майдану ще в юному віці був волонтером. Мріяв заїхати на танку в Крим, казав, що то – Україна. Він вірив, що це буде, і вважав, що кожен має боротись за цілісність України, бо це – громадянський обовʼязок кожного. Найкращий чоловік, який показав, що таке бути зі справжнім чоловіком та почуватися коханою жінкою», – розповіла дружина офіцера Аліна.
Поховали Героя на Лісовому цвинтарі в столиці.
У Володимира залишилися мама, дружина, сестра і бабуся.
