Максим народився у селищі Кушугум Запорізької області. Закінчив Запорізький будівельний коледж. Працював за фахом. Брав участь у різних проєктах, зокрема, зведенні Запорізького мосту. Паралельно з роботою вступив до Національного університету «Запорізька політехніка»», проте закінчити навчання йому не судилося, адже всього через пів року розпочалося повномасштабне вторгнення російських окупантів.
Хлопець з дитинства мав важку травму ноги, через яку був непридатний до військової служби. Але бажання захищати рідну землю було набагато сильнішим, тому в жовтні 2022 року добровільно приєднався до лав ЗСУ. Служив у 67-ій окремій механізованій бригаді. Воював на Харківщині, Донеччині та Луганщині.
«З дитинства відповідальний та чуйний хлопець, він був взірцем для багатьох юнаків, завжди готовим допомогти та вислухати. Максим до останнього подиху виконував свій громадянський обов'язок, його вчинок є актом безумовного героїзму», – зазначив близький друг загиблого Роман Васильченко.
Поховали Героя в селищі Балабине Запорізької області.
У Максима залишилися мама, брат, бабуся, дідусь, рідні, друзі та побратими.
