Олександр родом з селища Улянівка Сумської області. Здобув фах провідника у Білопільському ПТУ. Працював у Сумах на заводі «Оболонь». Щотижня їздив в село до рідних. Купив мамі будинок, завжди їй допомагав.
Під час повномасштабної війни, у грудні 2022 року, чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу у 67-ій окремій механізованій бригаді. Боронив Донеччину.
За місяць до смерті Олександра не стало його тато. А після загибелі захисника померли двоє його дідусів. Один з них написав вірша із такими рядками:
«Скорботно, боляче, все валиться із рук,
Пригнічує небесний купол плоский.
В бою під Бахмутом загинув мій онук
І навіть тезка – Олександр Полонський».
Поховали воїна у рідному селищі.
В Олександра залишилися мама, сестра і брат, який також пішов добровольцем на війну.
