Микола народився 19 березня 2000 року в місті Черкаси. Опанував фах автомеханіка у політехнічному фаховому коледжі. Закінчив із відзнакою Черкаський державний технологічний університет, ставши інженером-автомеханіком. Також навчався на військовій кафедрі у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Працював автослюсарем і збирав замовлення. Любив проводити час із друзями та ремонтувати своє авто – Жигулі, які подарував дідусь. Допомагав людям, був донором крові.
Під час повномасштабної війни Микола боронив незалежність України у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду командира аеромобільного взводу.
«Дуже любив свою родину, друзів. Готовий був все віддати, аби їм було добре. Не було щирішої та добрішої дитини за нього. Любив життя, посміхатися, любив дідуся та бабусю. Мав багато планів…» – розповіла мама Ірина Іванівна.
Посмертно Миколу Прядка нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Поховали офіцера на Алеї Слави в рідному місті.
У нього залишилися батьки, брат, дідусь і бабуся.
