Дмитро родом з Черкаської області. Закінчив Черкаське професійно-технічне училище №17 та опанував фах автомаляра. Захоплювався футболом. Був одружений, виховував трьох дітей. Багато працював, щоб забезпечити родину. Був учасником АТО на Донбасі.
Під час повномасштабного російського вторгнення Дмитро захищав рідну країну в складі 131-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ. Був головним сержантом роти. Сміливо та мужньо виконував складні бойові завдання і щиро вірив у перемогу над ворогом.
За час служби боєць неодноразово був відзначений нагородами, зокрема, медаллю «Захиснику Вітчизни», почесною відзнакою «Учасник АТО», відзнакою 131-ї ОРБ «Хрест розвідника», медалями «За службу», «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, «Знак пошани». Вже посмертно старший сержант Прока був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Діма був чудовою, чесною, справедливою людиною, прикладом для своїх дітей», – розповіла дружина полеглого бійця.
Поховали військовослужбовця в селі Зорівка на Черкащині.
У місті Золотоноша, де мешкав захисник, на його честь перейменували вулицю Невського.
Вдома на Дмитра чекали мама Любов, дружина Юлія, донька Даяна, сини Дмитро та Нікіта.
