Миколі було 45 років. Він народився в селі Поплави, що в Тернопільській області. Закінчив школу, а потім – професійно-технічне училище, де здобув фах електрика. У цивільному житті працював водієм. Обожнював риболовлю.
На захист України став ще у 2014 році. Тримав оборону Донецького аеропорту. Згодом повернувся до звичного життя.
У лютому 2022 року, коли розпочалася повномасштабна війна, чоловік знову вирушив захищати Батьківщину. Спочатку входив до складу окремої бригади територіальної оборони міста Тернопіль, а потім з побратимами із Великогаївської громади відправився на військові навчання у Яворів. Обороняв Київщину та Херсон. Після короткої відпустки відправився у Бахмут. Обіймав посаду старшого водія 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила.
Нагороджений орденом «Хрест Героя».
«Микола був доброю, чуйною, спостережливою людиною. Мав золоті руки, до чого б не взявся – все робив чудово», – розповіла сестра Світлана Княжева.
Поховали захисника в селі Грабовець на Тернопільщині.
Удома на Миколу чекали батько, дружина, дочка, брати і сестри.
