Сергій народився 12 травня 2002 року в селищі Білозерка на Херсонщині в багатодітній родині. Виріс у селі Широка Балка. Закінчив місцеву школу, а потім опанував спеціальність «матрос-моторист» у Професійно-морському ліцеї Херсонської державної морської академії.
Мав пристрасть до техніки. Це він успадкував від батька і дідуся, які були трактористами. Дід навчив Сергія водити трактор і авто, ремонтувати двигуни. Ще одним захопленням хлопця був футбол. Коли рідні питати його, що подарувати на свято, відповідь завжди була одна – бутси.
У квітні 2021 року Сергія призвали на строкову військову службу. Проходив її у 101-й бригаді охорони Генерального Штабу імені полковника Геннадія Воробйова.
«Син був дуже добрим і зовсім не конфліктним. Не мав шкідливих звичок. Обожнював солодке, особливо йому подобалася випічка з маком. Обожнював домашні рулети, булочки, рогалики. Я, бабуся чи його дівчина пекли та передавали здобу щотижня», – розповіла мати Інна Олександрівна.
Останнє повідомлення від сина вона отримала 19 лютого. Там була жартівлива картинка та підпис: «Я іду в наряд, прийду та тобі передзвоню».
«Наряди тривали до 15 днів, тому хвилюватися почала лише 24 лютого. Півтора місяця пошуків і сподівань на краще закінчилися звісткою про втрату старшого сина», – розповіла мати.
Станом на листопад 2025 року триває досудове розслідування обставин загибелі Сергія.
Посмертно його нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника в Києві на Берковецькому кладовищі.
