Євген Вікторович народився і жив у місті Києві. Навчався у школі №222. У 1996 році здобув фах автослюсаря у Київському професійно-технічному училищі №2. Цікавився зброєю та ножами, особливо нестандартними. Також любив риболовлю. З 2015 року працював за професією у компанії ТОВ «Автобудкомплекс К».
Під час повномасштабної війни чоловік вирушив на фронт, щоб захистити своїх рідних та всіх українців від російських окупантів. Він понад усе мріяв жити у мирній і квітучій країни. Євген служив у 3-ій окремій штурмовій бригаді ЗСУ. Обіймав посаду старшого сапера інженерно-саперного відділення інженерно саперного взводу. Був нагороджений почесним нагрудним знаком «Сталевий Хрест».
«Мій чоловік та батько моїх дітей залишиться в нашій пам’яті як смілива, чуйна, порядна людина. Заради своїх дітей він готовий був на все, аби вони були щасливі. Обожнював їх. Євген – людина, яка пожертвувала своїм життям, захищаючи сім’ю та Батьківщину», – розповіла дружина загиблого.
Поховали Євгена на Берковецькому кладовищі в Києві.
Не дочекали свого захисника з війни дружина Галина, донька Карина та син Олександр.