Дмитро народився 3 вересня 1999 року в Бердянську Запорізької області. Вищу освіту здобув у Бердянському університеті менеджменту і бізнесу за спеціальністю «Право».
Після повномасштабного вторгнення служив старшим навідником у 59-й окремій штурмовій бригаді безпілотних систем імені Якова Гандзюка.
За відданість та мужність відзначений подякою за службу та нагрудним знаком «Золотий хрест».
«Дмитро дуже любив спорт, а найбільше – футбол. Це було його справжнє захоплення: він часто привозив додому нагороди, медалі, кубки. Любив також волейбол і баскетбол, хоч і був невисокого зросту. Вищу освіту здобув уже будучи на війні. Він був надзвичайно добрим і вихованим сином, щиро любив мене і сестер», – розповіла мати Олена.
Поховали Дмитра Романова на Осипенківському кладовищі у Запоріжжі.
У нього залишилися мати, вітчим, сестри, дружина і син.