Олександр родом з Чернігівщини. З дитинства мріяв про військову кар’єру. Тому після школи вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Хлопець також любив футбол і зустрічі з друзями.
Після випуску потрапив на службу до одного з бойових підрозділів Збройних сил України. Командував взводом. Під час повномасштабної війни з перших днів боронив Батьківщину від окупантів.
«Ми хотіли висловити подяку йому, що він перший хто пішов, хто не боявся. І навіть коли в нього була важка хвилина там, під Донецьком, а ми сиділи в окупації в Шестовиці, він всіх підтримував, незважаючи ні на що. Він був найкращою людиною, яку ми знали, він був другом, справжнім», – розповіли друзі загиблого.
Поховали молодого захисника у селі Шестовиця Чернігівської області.
В Олександра залишилися батьки, дідусь і бабуся та друзі. Своєї родини він створити не встиг.
