Артем народився в місті Харкові. Закінчив Харківське вище професійне училище будівництва. Більшість життя працював муляром. Жив у Києві. Цікавився здоровим способом життя та психологією. Гарно малював. Захоплювався зброєю. Любив рибалити.
Під час повномасштабного вторгнення став бійцем 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був навідником кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки 129-го батальйону.
«Мій чоловік був найкращим, таких людей дуже мало в наш час. Він мав дуже високі людські цінності, турбувався про кожного, мав велику силу волі та багато сподівань на перемогу», – розповіла Ольга, дружина захисника.
«Артем був дуже доброю, чуйною і водночас сміливою людиною, відданою своїй родині і своїй державі», – зазначила його старша сестра Ірина.
Посмертно боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Артема на Лісовому цвинтарі в Києві.
У захисника залишились мама, сестра, брат, дружина і донька, яка народилася через 3 місяці після загибелі тата.
