Інна народилася 5 січня 1999 року в селі Паньківка Луганської області. Навчалася у місцевій школі I–II ступенів, а професію кухаря-кондитера опанувала в Білокуракинському професійному аграрному ліцеї.
«Моя сестричка була і рідною людиною, і подружкою, до якої я могла звернутися з будь-яким питанням. Вона любила експериментувати з приготуванням різноманітних страв», – розповіла сестра Людмила.
Інна мріяла стати військовою ще до того, як їй виповнилося 18 років. Коли у військкоматі відмовили, дівчина зателефонувала одному з посадовців і поскаржилася, що її не хочуть приймати на службу. Такою сильною була її рішучість.
27 грудня 2017 року мрія здійснилася: Білокуракинсько-Троїцький об’єднаний районний військовий комісаріат призвав Інну Рибальченко на службу за контрактом до військової частини А0536. Після завершення контракту вона одразу перевелася до в/ч А2802.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Інна служила старшим кухарем господарчого відділення взводу забезпечення батальйону 36-ї бригади морської піхоти. Після боїв у місті разом із підрозділом вона перебазувалася на металургійний комбінат імені Ілліча.
«Інна була чудовою кухаркою, завжди радісна й привітна. У бункері «Сатурн» пекла запашний хліб, готувала обіди, доглядала за пораненими. 18 березня по бункеру завдали авіаудару, і епіцентр прийшовся саме на місце, де перебувала Інна. Вона отримала поранення в голову. Один з матросів намагався відвезти її до шпиталю, всю ніч возив по зруйнованому місту, але врятувати не вдалося. На ранок її не стало», – розповів побратим Володимир.
Сестра розповіла, що Інна ніколи ні на що не скаржилася:
«Одного разу я запитала, як вона долає труднощі. Відповідь була: «Я їх не приймаю до себе, бо вони мені не потрібні. Краще ж радість у житті». Ці слова сестри стали моїм гаслом, коли стає важко. Хоча фізично ми її ще не знайшли, але Інна завжди поруч – зі мною і мамою».
Інну Рибальченко посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Вдома на захисницю продовжують чекати мати та сестра.
*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
