Дмитро народився 3 грудня 1988 року в Німеччині у сім'ї військового. Згодом разом з родиною повернувся в Україну. Жив у селі Патюти Чернігівської області. Навчався в місцевій школі. Закінчив Київський національний транспортний університет за спеціальністю «Будівництво мостів та аеродромів». Після завершення навчання залишився жити у столиці. Працював інженером комп’ютерної техніки у ТОВ «Фармагейт».
Під час повномасштабного російського вторгнення Дмитро був мобілізований до лав Військово-морських сил Збройних Сил України. Служив у розвідувальному взводі 35-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.
«Любив керувати автомобілем, дуже піклувався про маму та сина. З юних років тяжко працював та все заробляв своєю працею», – розповіла дружина загиблого Дарʼя.
«Він був справжнім патріотом України. Був справедливим, сміливим, найкращим», – додала його двоюрідна сестра Інна Саченко.
«Ми знали Дмитра добрим і веселим колегою, оптимістичною людиною. Він виявив стійкість і мужність, щоб стати на захист України. Віддав своє життя за майбутнє кожного з нас, за нашу незалежність і мир. Це величезне горе для усіх нас… І ми завжди будемо пам'ятати його неоціненний внесок у нашу боротьбу за свободу та наше життя! Ми повинні вшановувати його пам'ять, продовжувати працювати на благо нашої країни та високо цінувати свободу, захищену нашими Героями неймовірно високою ціною власного життя! Вічна пам'ять та слава Герою!» – написали колеги загиблого з компанії «Фармагейт».
Поховали захисника в селі Патюти на Чернігівщині.
На честь Дмитра Ржаніцина перейменували вулицю в його рідному селі.
У Дмитра залишилися батьки, брат, сестра, дружина і син, якому на момент загибелі тата було 4 роки.
