Віктор народився в селі Велика Глумча Житомирської області. Навчався у Великоглумчанській, а потім – у Малоглумчанській школі. Здобув середню спеціальну освіту в Житомирському технологічному коледжі за спеціальністю «технологія деревообробки». Працював на каменеобробних підприємствах. Останнім часом був кочегаром у школі.
З початку повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Віктор добровольцем вступив на службу до 141-го батальйону 115-ї бригади територіальної оборони. В листопаді 2023-го був переведений на службу до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду стрільця-снайпера. Був відзначений Почесною грамотою за особисту відданість, мужність і героїзм.
«Віктор був скромний, неговіркий, але своїми вчинками доводив, що він – найкращий. Дуже працелюбний, добрий, найкращий тато, чоловік, син, брат, друг. Таких, як Віктор, я не зустрічала і більше не зустріну. Велика втрата для нас», – написала дружина Оксана
Поховали захисника в селі Студениця на Житомирині.
У Віктора залишились дружина, сини Кирило та Михайло, яким на момент загибелі батька було 12 і 10 років відповідно, мама, двоє братів і три сестри.
