Сергій народився і жив у місті Івано-Франківськ. Навчався у ліцеї №16. Потім здобув професію коваля у вищому професійному училищі №21. Працював на підприємстві «Франко Брук», де спочатку вкладав бруківку, а потім займався її виготовленням. У вільний час любив грати в теніс і волейбол. З 2019 року воював в ООС на Донбасі.
Під час повномасштабного російського вторгнення Сергій воював за незалежність України та її мирне майбутнє у лавах ЗСУ. Був бійцем 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Без вагань виконував складі бойові завдання на передовій.
«Мій син дуже добрий, уважний, сміливий, безстрашний. Був у найгарячіших точках: Миколаїв, Вознесенськ, звільняв Харківщину, Лиман і Бахмут на Донеччині. Мав дві контузії, але продовжував воювати. Ніколи не жалівся, говорив, що все неперевершено і чудово. Дуже хотів жити у вільній державі», – розповіла названа мама загиблого Світлана.
Поховали десантника на Алеї Героїв у рідному місті.
У Сергія залишилися батьки, сестри і брат.
