До свого 20-річчя Сергій не дожив менш як місяць – 3 грудня мав відзначати день народження. Він був родом із Харківської області. Навчався у Вовчанському медичному коледжі. Отримав диплом фельдшера з відзнакою. Професійно займався волейболом, писав і співав пісні.
Воював у складі 4-го прикордонного загону ДПСУ, де обіймав посади інспектора прикордонної служби третьої категорії, санітарного інструктора. Отримав грамоту «За вагомий особистий внесок у забезпечення недоторканності України, сумлінне виконання службових обов‘язків, високе почуття патріотизму, старанність і високий професіоналізм під час виконання завдань».
«Сергій – людина, яка завжди готова прийти на допомогу будь-кому і віддати останнє. Він був душею компанії. Для родини був опорою, підтримкою, гордістю, прикладом для молодших», – написала його мати Віта.
«Сергій був дуже хорошою людиною. Хоробрий, відважний, цілеспрямований, чутливий», – сказала про загиблого його дівчина Дарʼя Козявіна.
Сергія посмертно відзначили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «Захиснику Вітчизни».
Сергія поховали на Алеї слави 18-го міського кладовища у Харкові.
У воїна залишилися мати, сестра, брат, вітчим і дівчина.
