Володимир родом з селища Сатанів Хмельницької області. Навчався у місцевій школі та Національному університеті «Одеська морська академія». Був кадровим військовослужбовцем. Спочатку служив у Криму. Після окупації півострова російськими військовими не зрадив присязі та виїхав на Миколаївщину. Там продовжив службу в Очакові. У вільний час захоплювався майструванням виробів з дерева.
Володимир служив у 8-му дивізіоні кораблів охорони рейду Військово-морських сил ЗСУ. У 2020-2021 роках виконував бойові завдання на території ООС. На момент повномасштабного вторгнення чоловік був командиром катера «Рівне». 24 лютого 2022 року Володимир був у штабі військової частини, коли окупанти здійснили обстріл, що обірвав його життя.
«Він був кращий за всіх живих… таких більше немає…» – написала дружина загиблого Наталя.
Посмертно військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному селищі.
Вдома на Володимира чекали дружина та син.
