Юрій родом з Києва. Тут здобув вищу освіту, жив і будував кар’єру. Трудову діяльність розпочав на посаді механіка в ТОВ ВКФ «Стайлінг». Потім працював на різних підприємствах. З 2008 року призначений на посаду комерційного директора ПАТ «Монфарм».
З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік став на захист столиці. Служив у в/ч А7294, що у складі територіальної оборони Збройних Сил України.
«Ми любили завжди бути разом всією родиною, багато подорожували. У відпустки, просто на вихідні та будь-який вільний час їхали за місто, насолоджувались спілкуванням і природою. Це були 24 роки кохання і поваги», – розповіла дружина загиблого Наталія.
«Нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, усіх, хто знав його, любив і шанував. Сумуємо разом з вами, підтримуємо в годину скорботи. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають! Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!» – зазначили у Монастирищенській громаді.
«Неможливо повірити і змиритись. Війна забирає найкращих: достойних, справедливих, розумних, дотепних, кмітливих і надзвичайно сміливих. Таким був Юрій Ігорович! Вічна пам'ять нашому Герою!» – написала Неля Залозна.
Посмертно молодший сержант Сергеєв нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника на Лісовому кладовищі у Києві.
В Юрія залишилися дружина, дві доньки і син.
