В'ячеслав народився у Житомирі. Закінчив Житомирське вище професійне училище №17. Працював техніком-технологом верстатного профілю. У вільний час любив рибалити.
З 2015 року чоловік служив у Збройних силах України. Брав участь в АТО/ ООС. Був у боях за місто Маріуполь на Донеччині. Об'їздив весь схід України. Був у всіх гарячих точках та на нульових позиціях.
З 2019 року пішов на пенсію за станом здоров'я.
З початку повномасштабного вторгнення знов пішов захищати державу. Його слова «Хто, якщо не я!» були життєвим кредо. В'ячеслав завжди готовий іти у пекло заради найрідніших та своєї країни. Також на нього завжди могли покластися побратими. У складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади чоловік знову вирушив на війну. На жаль, біля с. Довгеньке Харківської області Старий прийняв свій останній бій.
«Він був справжнім героєм-оборонцем, коханим чоловіком, люблячим батьком, дорогим сином, а ще мужнім патріотом. У нього залишилося багато нездійсненних планів та мрій! Був дуже сильним, надзвичайно розумним, чесним з собою та людьми, принциповий у найменших деталях. Наділений серцем, що завжди почує», – розповіла донька Анастасія.
Старший сержант Бондар посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника на військовому кладовищі у рідному Житомирі.
Вдома на В'ячеслава чекали батьки, дружина та дві доньки.
