Віталій народився в селі Боронява Закарпатської області. Навчався у місті Хуст. Закінчив ПТУ №10 та Закарпатський лісотехнічний фаховий коледж. У мирному житті працював будівельником в Україні і за кордоном. Побудував власний будинок для родини, посадив багато дерев.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік без роздумів пішов на фронт, щоб захистити свою країну і рідних від окупантів. Воював у лавах 101-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
«Чудовий сім’янин і взірцевий син. У нас класна історія: коли ми одружилися, гуділо все село. Мене не хотіли брати як невістку. Все життя працювали, щоб було своє гніздечко, де в старості змогли б спостерігати, як ростуть внуки. Тепер я не можу зрозуміти сенс життя, якесь все стало чорно-біле. Наша онучка схожа на мого загиблого чоловіка… Він допоміг синам збудувати свій дім, знайти себе в житті, давав мудрі поради. Втрати кожен переживає по-різному, не можна передати біль надрукованими буквами… Якщо все життя я жила і добре знала, що з роботи на мене чекали вдома, було з ким поговорити, скласти плани на наступний день, то тепер дуже важко… Коли вже його немає, тоді починаєш цінувати кожну хвилину. Він справді мене балував, я того не помічала», – поділилась дружина загиблого Віта.
Поховали Віталія в рідному селі. У нього залишились мама, сестра, дружина і двоє синів. Молодший брат Віталія – Василь Щадей – також загинув на війні, у липні 2022-го.
