Віктор народився в селі Мухівці Вінницької області. У 2018 році закінчив Немирівський коледж будівництва та архітектури ВНАУ за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель та споруд», опанувавши професію техніка-будівельника. У мирному житті працював за кордоном.
У червні 2023 року чоловік добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання та став бійцем 46-ї окремої аеромобільної бригади. Боронив Донеччину, зокрема Мар’їнку, де двічі зазнавав поранення.
«Вітя був людиною, яка завжди дарувала світло та тепло тим, хто цього потребував. Його доброта не знала меж, а щирість відчувалася в кожному слові та вчинку. Він умів зробити навколишній світ трішки яскравішим, залишаючи по собі лише найкращі спогади», – розповів його брат Олександр.
Посмертно Віктора Шлапака нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали воїна в рідному селі.
У нього залишилися мама Тетяна, вітчим Ярослав, брат Олександр, невістка Вікторія і дівчина Тетяна.
