Андрій народився у Києві. Навчався у столичній школі №201. Жив та працював у рідному місті. Одружився та виховував сина. Мріяв про мирне майбутнє для своєї родини та країни. Любив походи. Мріяв після перемогу вирушити в один із них разом із сином.
Під час повномасштабного російського вторгнення, у липні 2022-го, чоловік добровільно мобілізувався до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Служив у 46-й окремій аеромобільній бригаді. Спочатку був стрільцем, брав участь у боях за Херсонщину, отримав поранення. Після реабілітації повернувся до побратимів та обійняв посаду командира відділення.
«Важка втрата для нас з сином, неможливо пережити цей біль… для сина Тимофія це взагалі страшне горе, адже батько завжди був прикладом для нього у всьому… Він назавжди залишиться в нашому серці і пам’яті справжнім Героєм, а Герої не вмирають…» – написала дружина загиблого.
Поховали десантника на Алеї Слави Лісового кладовища у рідному Києві.
Андрія Шурутіна посмертно нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
В Андрія залишилися дружина, син, рідні, друзі та побратими.