Володимир народився в селі Пиріжна Одеської області. Після закінчення школи вступив на Херсонський факультет Одеського державного університету внутрішніх справ. Провчився рік і зрозумів, що його покликання бути військовим. Залишив навчання та повернувся додому. Отримав повістку і пішов на строкову службу до лав НГУ. Згодом підписав контракт. Вступив до Національної академії Національної гвардії України. Був старшиною курсу.
Після випуску був направлений на службу у 8-й полк оперативного призначення імені Івана Богуна НГУ, який у 2022 році був переформований у 14-ту бригаду оперативного призначення. Там Володимир обіймав посаду командира взводу оперативного призначення на бронетранспортерах. Згодом разом із підрозділом виконував бойові завдання на території ООС. Воював на Луганщині.
Під час повномасштабного російського вторгнення офіцер продовжував боронити Луганщину від окупантів. Брав участь у боях за Сєвєродонецьк, Сіверськ, Білогорівку.
«Мій рідний брат був справедливою і дуже доброю людиною. Неодноразово рятував життя бійців своїм умінням швидко приймати важливі рішення. Мріяв закінчити війну, завести дітей і мирно жити у вільній Україні», – розповів рідний брат загиблого Роман.
Посмертно старший лейтенант Сірий нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному селі.
У Володимира залишилися батьки, дружина і брати.
