Олег народився в селі Лісновичі Львівської області. Здобув фах водія у професійно-технічному училищі міста Судова Вишня. Працював здебільшого за кордоном на будівництвах. Захоплювався автомобілями та яхтами. Коли у нього з'явився онук Ілля, весь вільний час присвячував хлопчику.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік захищав Батьківщину у лавах Збройних сил України. Служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила.
«Тато був дуже хорошою, доброю та безвідмовною людиною, до якої можна було звернутися в будь-який час. Він був найкращим чоловіком, татом і дідусем. Завжди з усмішкою на вустах ніс хороший настрій всім навколо. Тато завжди казав, що йде боротись за світле та незалежне майбутнє своїх онуків та дітей, щоб вони жили у вільній країні. Тату, навіть якщо ви зараз не перед моїми очима, ваш образ назавжди залишиться в моєму серці. Тепер ви – наш янгол-охоронець», – розповів син Ігор.
«Він був доброю людиною. Завжди допомагав, коли це було потрібно. Пам’ятаю його веселим і доброзичливим. Ця людина могла віддати останнє, якщо хтось цього потребував. Він завжди в наших серцях. Вічна пам’ять герою України», – додала племінниця Олега.
Поховали військовослужбовця у рідному селі.
В Олега залишилися мама, дружина, син, донька, зять та онук.
