Степан народився і жив у селі Зіболки Львівської області. Закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ. Працював у поліції. Цікавився історією України. Вільний час проводив з дружиною та донькою. Любив ліпити з пластиліну. У 2015 році був учасником АТО.
З початком повномасштабного вторгнення окупантів чоловік повернувся до війська та взяв до рук зброю. Степан служив на посаді стрільця-снайпера у 24-ій окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Разом із побратимами боронив Луганщину.
«Завжди добрий, щирий, привітний, готовий усім прийти на допомогу. Під час повномасштабної війни ціною власного життя він виборював для нас всіх незалежність», – зазначила дружина загиблого Мирослава.
Посмертно воїна нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Поховали Степана у рідному селі. Йому присвоєно звання «Почесний громадянин Жовківської ОТГ».
Вдома на Степана чекали дружина Мирослава та донька Вікторія.
