Ярослав народився 21 серпня 1974 року у Львові. Навчався у Львівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №63. Потім здобув фах столяра, а пізніше – військову спеціальність у Бердичеві. Мешкав у місті Яворові на Львівщині.
Військову службу розпочав задовго до повномасштабної війни. З 2014 року брав участь в АТО на Донеччині та Луганщині, служив у прикордонних військах, був снайпером.
Після завершення контракту їздив на роботу за кордон. За кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну. Пройшов навчання для резервістів. 24 лютого 2022 року зібрав речі й без вагань став на захист Батьківщини.
У лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Ярослав боронив село Новоолександрівка біля Попасної на Луганщині. 21 березня 2022 року «вагнерівці» взяли його підрозділ у кільце. 22 місяці захисник перебував у російському полоні.
«Орієнтовно за тиждень до полону тато подзвонив, щоб попрощатися, бо територію постійно обстрілювали, гатили фосфорними бомбами. Пізніше відзвонився на 10 секунд, сказав, що живий. Далі зв'язку з ним не було, а згодом повідомили, що він потрапив у полон. Під час останньої розмови він казав: «Доню, я вас всіх дуже люблю, будь ласка, бережіть себе». А далі тиша… тиша на 22 місяці клятого полону, невідомість, боротьба, віра на повернення батька живим. І ось здавалось би, 24 січня 2024 року, я знову могла почути його голос, але збитий літак ІЛ-76… Список 65 військовополонених, що перебували на борту… І прізвище мого тата у ньому... Далі місяці болю, очікування та експертиз, що підтвердили страшну звістку. Він був мужнім і відданим своїй країні та людям, щирим і добрим, готовим прийти на допомогу, завжди намагався вірити у краще. Він любив життя, незважаючи на всі труднощі. Я дуже люблю свого батька. Це невимовна втрата для мене і моєї сім'ї», – розповіла донька Софія.
Поховали Ярослава Соболєва на Новому цвинтарі в Яворові.
У нього залишилися дружина Ірина, донька Софія, син Михайло, мама Марія, тесть Богдан і вітчим Сергій.
