Олександр родом із села Банилів Чернівецької області. Після закінчення місцевої школи вступив до електротехнічного училища. Але через три місяці отримав повістку та вирушив на проходження строкової військової служби. Згодом у мирному житті працював далекобійником і часто був за кордоном.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік повернувся на Батьківщину та вступив до лав захисників. Воював за свою країну в складі 57-го окремого стрілецького батальйону (в/ч А4436) Збройних Сил України.
«Разом із побратимами до останнього тримали оборону, не залишили позицій, не віддали ворогу ні кроку рідної землі, хоча мали обмежений запас боєкомплекту. Потрапили в оточення та померли, як справжні воїни. Олександр Дмитрович був люблячим чоловіком і батьком, добрим сином і братом, справжнім патріотом. Війна забирає найкращих, і з цим неможливо змиритися. Вічна памʹять та безмежна слава Герою!» – зазначили у Банилівській сільській раді.
Поховали захисника в рідному селі.
В Олександра залишилися дружина, троє синів, донька, інші рідні, друзі та побратими.
